У вінок шани Лесі Українці вірш- присвята учениці 8- Г класу Белей Кіри
Слово Лесі Українки тверде, як криця і ніжне як доторки маминих рук. Тому проникає глибоко в дитячу душу, наповнюючи їїї добром, ніжністю, любов'ю
«Пташка на ім'я Леся»
Маленька пташечка з великою душею
Прийшла в цей світ у лютому, в мороз.
Повільно неміч й біль плелись за нею,
Позбавив руху злий туберкульоз.
І мріючи лишень звестись на ноги,
Відчути подих вітру й шепіт трав,
Маленька пташечка в думках
Злетіла в небо
І досі про життя співає там.
А ще вона співає про Вкраїну,
Про лихо й щастя, горе та печаль,
Як серце з туги про насильство гине,
А допомоги нам нема, на жаль...
Про те, як сльози від безсилля линуть,
Згадавши, ХТО занапастив наш край.
Про те, що всі чекають на годину,
Коли розвидниться, нарешті, небокрай...
Отож, люби і ти свою країну!
І Лесі-пташки пісню пам'ятай